Спорт має одну особливість – непередбачуваність результатів
Кар’єра маленького спортсмена може закінчитися в будь-який момент (через травму, раптової відмови тренуватися, переїзду і безлічі інших причин). І як тоді бути, якщо навчання запущене, і знань в голові не багато… Тут ми підходимо до головного питання – в якому режимі займатися юному спортсмену.
Якщо дитина займається спортом для загального фізичного розвитку, то проблем з відвідуванням школи і занять спортом не повинно виникати. Тренери прекрасно знають розклад шкільних предметів і підлаштовують початок тренувань таким чином, щоб дитина все встигала.

Професійний спорт докорінно відрізняється від аматорського спорту. Навантаження у професіоналів, коли дитині 5 років,чи 15, набагато вищі, ніж у любителів. Тому доведеться вибирати: або професійний спорт, або безтурботне дитинство. Тренування будуються за графіком, часом вони проходять щодня по 1-2 рази на день, без свят і вихідних. Особливо це стосується періодів перед важливими змаганнями.
Постійні роз’їзди, збори, спортивні табори змушують батьків юних спортсменів робити нелегкий вибір між навчанням і тренувальним процесом. Іноді трапляється так, що батьки, стомившись возити дитину зі школи на тренування і назад, в один момент кажуть: «Все, досить!» І тут потрібно зробити вибір: або спорт, або школа і освіта.